Ще в ранньому середньовіччі у французькому регіоні Шампань виготовляли чудові вина. При монастирях вирощували виноградники, а церковні підвали були повні бочок. Іноді випадково у бочках утворювалося ігристе вино, бульбашки якого приємно лоскотали небо і вдаряли в голову.
Багато століть ченці намагалися досягти цього ефекту у різний спосіб, але все було марно: вино або виходило, або ні.
Походження шампанського, таким, яким ми його знаємо, зазвичай пов’язане з ім’ям ченця-бенедиктинця П’єра Переньйона, який з 1688 казначействовал в абатстві Отвилье і займався контролем розвитку виноробства в провінції Шампань. Будинок П’єр Періньйон «винайшов» шампанське вино випадково, але понад 50 років витратив на поліпшення технології. У результаті вийшов оригінальний рецепт, який удосконалився із роками.
Цікаво, що спочатку Будинок Періньйон отримав інструкції від свого абата запобігти утворенню бульбашок вуглекислого газу у вині, але так і не зміг — надто багато цукру у винограді регіону, що викликало в напої вторинне бродіння. Знаменитий чернець придумав багато нововведень у виготовленні ігристого: покращений спосіб віджиму ягід, використання пляшок товстого скла (що запобігало вибухам), кіркування, а також спеціальний келих, в якому добре видно гру вуглекислого газу.
Остаточною датою народження шампанського прийнято вважати стик 17 і 18 століть, поступово напій проник і в інші європейські країни, особливо сподобався Британії та Росії. Шампанська промисловість розросталася, вже не тільки ченці користувалися правом виготовлення царського напою, але й досі іменуватися шампанським може лише ігристе вино з однойменної провінції та місцевих сортів винограду.
Франція має виняткове право на назву «шампанське» — зареєстроване ще 1909 року, а з 1985 року ЄЕС заборонив використовувати цей термін решті європейських та американських виробників. Все інше – це ігристі вина, виготовлені за технологією шампанського.
За матеріалами balashoff.com
